Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Рафалюк О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
1.

Рафалюк О. 
Вплив звичаєвої та континентальної правових культур на формування сучасних правових систем держав Латинської Америки [Електронний ресурс] / О. Рафалюк // Порівняльне правознавство. - 2012. - № 3-4. - С. 261-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/porpr_2012_3-4_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 271.708 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Стрільчук Л. М. 
Клінічні особливості перебігу ішемічної хвороби серця залежно від стану жовчного міхура у хворих, яким проведено аорто-коронарне шунтування [Електронний ресурс] / Л. М. Стрільчук, Д. І. Беш, О. І. Рафалюк // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 1. - С. 160-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_1_35
Клінічні прояви патології серця за умов уражень жовчного міхура (ЖМ) є неспецифічними, оскільки їх поширеність та механізми асоціації дотепер залишаються невивченими, що зумовлює актуальність дослідження. З метою визначення клінічних особливостей перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) в осіб, яким проведено аорто-коронарне шунтування (АКШ), залежно від стану жовчного міхура, проаналізовано особливості клінічного перебігу ІХС у 95 хворих (40 % з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і 60 % із стенокардією), яким було проведено АКШ, з них 21 % жінок та 79 % чоловіків, середній вік 61,9 +- 1,8 року. ЖМ був інтактним у 30,5 % пацієнтів, біліарний сладж та перегини тіла ЖМ виявлено у 13,7 % кожен, деформація шийки ЖМ - у 27,4 %, холелітіаз - у 10,5 %, стан після холецистектомії - у 4,2 %. Встановлені особливості перебігу ІХС у пацієнтів з АКШ залежно від стану ЖМ. Так, у підгрупі з біліарним сладжем було більше жінок та менше чоловіків, ніж за інтактного ЖМ, спостерігалась однакова частка ГІМ та стенокардій, мінімальна частота артеріальної гіпертензії (АГ) (92,3 %), однак максимальна частота ожиріння (92,3 %) та найчастіше серед усіх підгруп виявлялося зменшення систолічної функції лівого шлуночка (69,2 %, усі p << 0,05). Серед осіб із перегином ЖМ були тільки чоловіки із супутньою АГ, питома частка стенокардій перевищувала ГІМ та виявлялася максимальна частота екстрасистолій (30,8 %). Підгрупа з деформаціями шийки ЖМ була найчисленнішою (27,4 %). У цій підгрупі причиною АКШ суттєво частіше була стенокардія, ніж ГІМ, найчастіше серед усіх підгруп виявлявся постінфарктний кардіосклероз. У цій підгрупі було більше жінок і менше чоловіків, ніж за інтактного ЖМ та його перегину, у всіх спостерігалась супутня АГ, виявлялась найвища частота цукрового діабету (23,1 %) та максимальна поширеність екстрасистолій (30,8 %). Пацієнти з холелітіазом були суттєво старшими, у підгрупі виявлено найвищу частка жінок (40,0 %), причиною АКШ частіше була стенокардія (найчастіше серед усіх груп), ніж ГІМ, в усіх осіб відзначалася АГ, однак поширеність ожиріння мінімальна (40,0 %), частіше спостерігалася фібриляція передсердь (50,0 %), у тому числі пароксизмальна форма (40,0 %). Перспективним є вивчення структурно-функціонального стану серця та метаболічного фону залежно від стану ЖМ та методів фармакологічної корекції.
Попередній перегляд:   Завантажити - 271.987 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Стрільчук Л. М. 
Особливості коронарних артерій у хворих на ішемічну хворобу серця з різним станом жовчного міхура, яким проведено аортокоронарне шунтування [Електронний ресурс] / Л. М. Стрільчук, Д. І. Беш, О. І. Рафалюк // Серце і судини. - 2017. - № 2. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_2_15
Мета роботи - за результатами коронарографії виявити основні зміни коронарного русла залежно від стану жовчного міхура (ЖМ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено аортокоронарне шунтування (АКШ). Проаналізовано результати обстеження 98 осіб (40 % - з гострим інфарктом міокарда, 60 % - з нестабільною стенокардією). За інтактного ЖМ мінімальні частота стенозу передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) лівої коронарної артерії (ЛКА), частота і ступінь ураження правої коронарної артерії (ПКА), ступінь стенозу обвідної гілки ЛКА (ОТ ЛКА). Хворі зі сладжем відрізняються вищими ступенями стенозів ПМШГ та ПКА, найчастішим ураженням двох коронарних артерій (КА), відсутністю правого типу кровопостачання. Перегин тіла ЖМ супроводжується мінімальною частотою стенозу ОТ ЛКА і найрідшим ураженням двох КА. Пацієнтам з деформаціями шийки ЖМ притаманні максимальна частота і ступінь уражень ПКА. Для пацієнтів з холелітіазом характерні ураження ПМШГ (100 %) і найвища частота лівого типу кровопостачання. Пацієнти з холецистектомією характеризуються найчастішим трисудинним і найрідшим односудинним ураженням, відсутністю лівого типу кровопостачання, максимальною частотою виявлення стенозів усіх КА, найвищим ступенем стенозу ОГ ЛКА (92,5 %). Висновки: зі зростанням ступеня ураження ЖМ збільшуються частота і ступінь ураження ПМШГ ЛКА, ПКА та поширеність багатосудинних стенозів, які корелюють із параметрами зсідання крові та ліпідного обміну.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.122 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Стрільчук Л. М. 
Скринінг параметрів метаболізму, запалення та гемостазу у хворих на ішемічну хворобу серця з різним станом жовчного міхура, які підлягали аорто-коронарному шунтуванню [Електронний ресурс] / Л. М. Стрільчук, Д. І. Беш, О. І. Рафалюк // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 874–880. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2017_5_3_4
Ішемічна хвороба серця (ІХС) супроводжується зростанням числа уражень жовчного міхура (ЖМ) та холелітіазом зокрема, що може бути опосередковано метаболічними змінами та активністю запалення. Тому з метою вивчення змін скринінгових параметрів метаболічного фону, запалення та зсідання крові залежно від стану ЖМ у хворих на ІХС, яким проведено аорто-коронарне шунтування, проаналізовано стандартні лабораторно-інструментальні результати обстеження 98 пацієнтів (40 % гострий інфаркт міокарда, 60 % нестабільна стенокардія; 79 % чоловіків і 21 % жінок; середній вік 61,7 +- 1,6 рр.), яких було розподілено на групи відповідно до стану ЖМ (інтактний ЖМ - 29; сладж та холестероз - 13; перегини тіла - 13; деформації шийки та холецистит - 27; холелітіаз - 11; холецистектомія в анамнезі - 5). Встановлено, що лабораторні параметри хворих на ІХС перед аорто-коронарним шунтуванням залежали від стану ЖМ. За умов сладжу та холестерозу ЖМ спостерігалися мінімальні рівні гематокриту та гемоглобіну, холестерину, бета-ліпопротеїдів на фоні активації синдромів запалення та цитолізу, а погіршення вуглеводного метаболізму корелювало зі зростанням ризику оперативного втручання та розтягненням лівого передсердя. Перегин тіла ЖМ супроводжувався порушеннями ліпідного метаболізму на тлі дисбалансу запальної відповіді. У пацієнтів з деформаціями шийки ЖМ спостерігались невисока активність запалення на фоні порушень вуглеводного метаболізму та схильності до тромбозів з найтіснішими зв'язками їх між собою. Холелітіаз характеризувався вираженими проявами синдрому запалення, сповільненням зсідання крові та кореляціями ступенів стенозів коронарних артерій з ліпідним метаболізмом. Для пацієнтів з холецистектомією в анамнезі був притаманний дисбаланс параметрів зсідання крові, виражений синдром запалення та дисліпідемія, які асоціювались з структурними критеріями серця та ураженням огинаючої та правої коронарних артерій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 432.952 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського